Але - президенти (всі без виключення) попри обіцяну деолігархізацію, так і не осмілилися зруйнувати монополії й таким чином поставити олігархат в категорію конкурентного бізнесу.

Натомість, президенти «домовлялися» з олігархами, частково «доїли» їх на усілякі патронатні проекти, на фонд доплати АП й іншим чиновникам, а в декого добровільно-примусово «віджимали» бізнес шматками (не до бюджету, собі в кишеню). Тепер МВФ змусив українську владу реально розпочати демонополізацію, під примусом і під загрозою неотримання кредиту (почитайте статтю за лінком).

А щоб нам не диктували й не було принизливо, треба нашій владі самій діяти як треба. А щоб вона так діяла, треба щоб населення стало народом, свідомим і відповідальним. Який не обиратиме на вищий пост ні олігархів, ні їхніх ставлеників.

P.S. То вже історія, на вибори я більше не ходитиму, але як урок для виборців нагадаю: на виборах я обіцяв зробити те, що потрібно країні й чого зараз вимагає МВФ - рішуче провести демонополізацію і знищити олігархат як клас; обіцяв також зробити Антимонопольний комітет потужнішою структурою, ніж ГПУ. І зробив би це разом з нашою потужною командою. І всім нам не було би ні соромно, ні принизливо.

Джерело: Що у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом зіпсувало настрій монополістам.