Новий бюджетний процес от-от розпочнеться. Звідки братиме та куди вкладатиме кошти Львівська обласна рада - у розмові із заступником голови ЛОР, членом команди «Громадянської позиції» Володимиром Гірняком.



Пане Володимире, за яким принципом Львівська обласна рада визначатиметься із пріоритетами при формуванні бюджету?

Якщо обласна рада вкладає у щось кошти, вона хоче, аби це було ефективно і оправдано. От це і є головний принцип. До прикладу. Функціонує при ЛОР група по моніторингу діяльності комунальних підприємств. Їх є 110. Одні працюють більш ефективно, інші - менш. Робоча група працює вже рік. Так от, після того, як ми почали заслуховувати керівників комунальних підприємств, рівень прибутковості цих установ зріс з трьох з лишком мільйонів гривень до понад шести мільйонів гривень. Коментарі зайві.

Це ж стосується і комунальних закладів?

Звичайно. На Львівщині їх працює більше як 150. Це – величезні заклади, зі сфери медицини, культури, освіти, соцзахисту, спорту. І фактично, саме на ці заклади виділяються ключові суми грошей з обласного бюджету. Маю на увазі Львівську обласну клінічну лікарню, геріатричний пансіонат, психіатрична лікарня, онколікарня, тощо. Це — заклади, в яких працюють тисячі людей і від функціонування яких залежить дуже багато життів. Була створена відповідна робоча група, яку я маю честь очолювати. Наше завдання – до 1 грудня проаналізувати діяльність цих закладів і покращити, по-перше, ефективність надання послуг для наших мешканців, а по-друге, знайти можливість більш ефективно витрачати бюджетні кошти. Те ж саме стосується і управління комунальним майном. В основі той самий принцип: доцільність, ефективність, користь для громади. Кожна ситуація розглядатиметься окремо. Багато говорилося про споруди фтизіатричної служби, коли було виставлено на аукціон три приміщення. Дуже багато було дискусій, але після того, як приміщення на Лемківській було продано за 4,5 млн. грн., і ці кошти, які підуть виключно на потреби медицини, вже поступили в бюджет, всі чутки навколо начебто непрозорого продажу цих приміщень вщухли. Тому, ми повинні провести моніторинг аналогічних комунальних приміщень.

Щодо фінансування медицини. Які бюджетні перспективи у перинатального центру?

Відомо, що кошти на цей об’єкт ми плануємо виділити із продажу Універмагу на Ринку. Процес триває. Тим часом у перинатальному здійснюються роботи. Робимо все можливе, аби якомога швидше здати приміщення центру в експлуатацію.

«Будемо працювати, аби в кожному місті чи селі на місцевому рівні вшановували героїв земляків. У різний спосіб. Від назви вулиці — до біл-бордів та меморіальних таблиць, від урочистого відзначення Дня народження — до роковин смерті і т.д. Це має стати традицією як святкування великих державних свят»

На початку літа ви говорили про новий проект, пов’язаний зі збереженням історичної пам’яті. Йшлось про своєрідний літопис героїв, який мав би бути у кожному селі та місті. Розкажіть детальніше, що саме це має бути? Чи буде проект включено у бюджет 2018?

Обов’язково буде включено. І йдеться навіть не про один проект, а відразу кілька. Перший - аби кожна вулиця, кожне село чи місто склало своєрідний реєстр чи каталог героїв-земляків. Йдеться про імена тих, хто поклав свою голову, або і нині віддає життя за те, аби ми жили в незалежній державі - Січових стрільців, воїнів УСС, УГА, УПА, учасників АТО та інших визначних постатей історії. Це важливо не стільки для них, як для наступних поколінь. Для формування, підтримки та підсилення українського патріотичного духу і свідомості. Ще одне. Будемо працювати, аби в кожному місті чи селі на місцевому рівні вшановували героїв-земляків. У різний спосіб. Від назви вулиці — до біл-бордів та меморіальних таблиць, від урочистого відзначення Дня народження — до роковин смерті і т.д. Це має стати традицією як святкування великих державних свят. Слід також запровадити відповідні тематичні урок у місцевих школах і навіть дитсадках. Відтак – розробляються відповідні програми, під які закладатимуться кошти у бюджеті 2018.

В контексті патріотизму. Що зараз відбувається із приміщенням на Короленка, 1а?

Наприкінці серпня ми будемо збирати громадські організації «атошного» спрямування. Обласна рада виділила 170 тис. грн., аби розробити проектно-кошторисну документацію. Ми будемо знати точну суму коштів, що необхідна для відновлення даного приміщення. Зробимо так, щоб у цьому питанні досягнути суспільної згоди. Ми з великими боями виселили нерадивих орендарів з «Русского общества», тепер ми повинні всім показати, що це буде приміщення, за яке обласній владі буде не соромно.

Подейкують, там буде музей?

Рано говорити про цільове призначення приміщення на Короленка. Але ідея нового музею таки є. Маю на увазі створення у Львові ультрасучасного музею нашого світоча Івана Франка. Прикро, але навіть на Львівщині ми Франка ще до кінця не вивчили, знаємо його лише з радянських кліше. Люди, які є франкознавцями це розуміють. Ця людина, по перше, має об’єднувати Україну, а окрім того, популяризувати нашу державу за кордоном. Тому такий музей – надактуальний.

Як складається співпраця обласної ради із громадськими організаціями у бюджетному контексті?

Сприяння громадським організаціям зараз здійснюється переважно в одному напрямку – наданні приміщень. Цього замало. Гадаю, ми повинні давати можливість розвиватися тим ГО, які працюють ефективно і мають потенціал. Звичайно, для цього треба писати відповідні програми, спільні проекти. Відповідно, виділяти під них фінансування. Є легітимні ГО, які репрезентують нашу культурну та історичну спадщину, наприклад - культурні товариства Лемківщина, Холмщина, Надсяння. Є ГО такого типу, як «Пласт», ветеранські організації, які не викликають сумніву. Окремо хочу виділити молодіжні організації. Таким ГО треба давати можливість розвиватися і всіляко сприяти.

Як новий бюджет 2018 сприятиме розвитку бізнесу в регіоні?

На жаль, дуже часто буває, коли приходить бізнесмен, а йому місцева влада створює бюрократичні перепони. Інколи їх створюють вмотивовані кимось громадські організації. В принципі, мала б існувати якась інституція, механізм захисту прав. Так, існують традиційні органи МВС, СБУ, прокуратура інші державні інституції. Проте, як на мене, мала б бути ще одна інституція, в якій би працювали морально стійкі, свідомі люди, які мали б захищати підприємця своїм авторитетом і своїми повноваженнями. Ми зараз напрацьовуємо такий механізм і я думаю, що з новим бюджетним роком нам вдасться його запустити.

Дайте оцінку процесу децентралізації на Львівщині.

Процес децентралізації на Львівщині потроху рухається, це – позитивний момент. В нас в області ми практично виконали поставлені перед собою завдання. Єдині два райони, де ми поки що не затвердили перспективні плани, це Сокальський та Дрогобицький райони. Там були і політичні перешкоди, точилися серйозні дискусії стосовно об’єднання у громади. Я вважаю, що ми впродовж цього 2017 року завершимо і з цими районами. Інший момент, зараз наша виконавча гілка влади на Львівщині напрацьовує документи стосовно виборів в нові об’єднані тергромади, що відбудуться наприкінці жовтня. Там, де відбудуться вибори, громади вже матимуть прямі бюджетні взаємозобов’язання з центром, матимуть більші видатки, але й більші податкові надходження.

Чи збільшуватимуть наступного року видатки на конкурс мікропроектів?

Тенденції цьогоріч хороші. Минулого року ми продовжили термін розгляду заявок, бо їх дуже багато, власне через це довелося збільшити суму видатків до 50 млн. грн. Хоча, це значно більше, ніж за всі минулі роки разом взяті. Цього року ми вже вийшли на суму 70 млн. грн. Ключове питання, щоб ми більше заробляли, відповідно тоді зможемо й більше потратити.