Зараз у всіх на устах проблеми зі сміттям у Львові. Проте мало хто знає, що ми були майже на порозі аналогічної ситуації зі стоками, які продукує місто Львів. То тут, то там почала провалюватися земля через руйнування каналізаційних труб. Живучи в центрі, або в багатоповерхових житлових районах, ми не підозрюємо, що по всіх околицях міста в районах індивідуальної житлової забудови течуть смердючі брудні потічки, які є джерелом інфекції. Ми вже призабули той нестерпний запах, який стояв у місті ще декілька років тому. Добре, що завдяки певним енергійним заходам все-таки вдалося уникнути біди. Запах практично зник, слово «штиняє» вийшло зі щоденного ужитку, проте проблема ще далека від вирішення повністю.



Отже, що відбувається зараз і чи до «сміттєвої» проблеми не додасться «каналізаційна»? Очевидно, що ні.

По-перше, при ремонті вулиць повністю міняються всі мережі. Останні приклади – вулиці Мечникова та Червоної калини.

По-друге, нарешті вдалося зрушити з місця програму каналізування неканалізованих районів. Здається всі зрозуміли, що негоже, коли в європейському місті всі околиці усіяні вигрібними ямами, а по вулицях течуть смердючі потічки, які деякі львівські «європейці» випускають зі своїх будинків сусідам під вікна і потім самі ж і нюхають продукти своєї життєдіяльності. Але це вже стосується нашої спільної свідомості.

Отож зараз справді активно ведуться роботи, що стосуються каналізування неканалізованих районів, а таких у Львові достатньо: Глинянський тракт, Кривчиці, низ вулиці Личаківської, Знесіння, Ряснянська-Брюховецька, Болбочана-Станційна, Рудно, Білогорща, Брюховичі, Винники.

У всіх перерахованих мікрорайонах роботи дійсно вже розпочались минулого року, або розпочинаються у цьому році. Принаймні на 2017 рік передбачені серйозні бюджетні призначення для виконання цих робіт.

Практично завершена побудова нового колектора і дорожнього полотна по вулиці Богданівській у Кривчицях, що дозволить невдовзі ввести в дію цю транспортну артерію.

Невдовзі розпочинаються роботи з каналізування вулиць Глинянський тракт, Кошова, Козацька та Новояричівська, загальною вартістю 10 млн. грн. Цього року передбачено виконати робіт на 6 млн. грн. Завершуються проектні роботи з каналізування великого мікрорайону між вулицями Богданівською та Глинянський тракт і тут же приступаємо до виконання робіт на суму 5 млн. грн. Цього ж року повинні каналізувати вулицю Старознесенську ( Передбачено 4 млн. грн.) та Балкову. За 500 тис. грн. виготовляється проектно-кошторисна документація для каналізування мікрорайону вулиць Дорога Кривчицька – Міжгірна. Потроху завершуватиметься каналізування мікрорайону Личаківська-Голубця.

Взагалі, такі роботи є дороговартісними, адже, ще як правило слід міняти прогнилі водопроводи, а потім замощувати вулиці. Не дивуйтеся, адже в нашому місті є достатньо сільських доріг без твердого покриття. Звичайно, що це завдання не на один рік, але, як кажуть головне «встрянути у бій».

Проблемою є те, що подібні роботи є складні з інженерної точки зору і вимагають кваліфікованих працівників. І тут ми натикаємося на той факт, що хвалена система «Prozorro» можливо й добра для закупівель готових товарів, але не гарантує від недоброчесних гравців при виконанні робіт. Непоодинокі факти, коли тендери на складні роботи виграють фірми, які не мають нічого крім печатки, або не мають жодного досвіду в даній галузі. В процесі торгів вони демпінгують до того моменту, поки серйозні учасники, які мають техніку, персонал і оцінюють реальну вартість робіт, не знімаються з торгів. В результаті виграє аферист. Спитаєте, яка мета? Дуже просто. Або прийти до того, хто зайняв друге місце і запропонувати за певну плату знятися після завершення торгів, або розпочати роботи (розрити вулицю) і далі вимагати перегляду ціни. Приклад маємо в Рудно, де треба проводити новий тендер, а час не чекає. Електронні торги, річ хороша, але вимагають модернізації для захисту від аферистів.

Болючими проблемами є стан аеротенків на очисних спорудах та проблема утилізації зневодненого мулу, якого накопичилося сила силенна. Аеротенки – це споруди в яких здійснюється збагачення киснем стоків і в яких живуть бактерії, що переробляють ці стоки. На виході утворюються мул і чиста вода.
Слава Богу і на цих ділянках є серйозні зрушення. Отриманий кредит ЄБРР та грант до нього дають змогу реконструювати аварійні аеротенки та побудувати метантенки – систему отримання природнього газу з мулу, який продукують очисні споруди. Отриманої з газу електроенергії буде більше, ніж потрібно для живлення всіх очисних споруд. Всі ці заходи дадуть можливість покращити якість води, яка впадає в Полтву. Всі формальні процедури з ЄБРР закінчені і попереду реальне проектування та виконання робіт. Це буде хорошим прикладом отримання енергії з нетрадиційних джерел.

Загалом процес пішов, але необхідно пам’ятати, що слід постійно турбуватися про підтримання у робочому стані всього, що створену руками людини. У противному разі матимемо помсту природи за нашу дрімучість.

Юрій Кужелюк, депутат Львівської міської ради